ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Типові ознаки булінгу (цькування)

ФОРМИ БУЛІНГУ

ØСловесні образи, глузування, обзивання, погрози

ØОбразливі жести або дії, наприклад, плювки

ØЗалякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій з метою змусити жертву щось зробити чи не зробити

ØІгнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот

ØВимагання грошей, їжі, речей, умисне пошкодження особистого майна жертви

ØФізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, що заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження)

ØПриниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС, Viber-повідомлення, електронні листи, образливі репліки й коментарі в соціальних мережах, чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

ВИДИ БУЛІНГУ

Види булінґу можна об’єднати в групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання – систематичне приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, ізоляції, уникання, виключення.

Сьогодні набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії, тощо.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА Є ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до навчального закладу або ж можуть плакати, вигадувати хворобу.

—Вони не беруть участь у спільній діяльностігрупи, соціальних заходах.

—Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

—Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.

—Може почати говорити про те, що кине навчальний заклад, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

—Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

—Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

—Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

       Бажання іти до закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Чому діти стають жертвами булінгу?

—Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

—Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

—Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

• Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.
• Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
• Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.
• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
• Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
• Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
• Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
• Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.
• Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.

Наслідки булінгу

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
• неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.